У ніч на 9 травня у м.Івано-Франківськ на вул. Героїв УПА, невідомі облили червоної фарбою монумент на честь так званого "визволення" Станіславова від нацистських окупантів. Про це повідомив директор Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби ім. С.Бандери Ярослав Коретчук.

Зараз поліція здійснює огляд місця та проводить опитування жителів вулиці.

В Івано-Франківську розпочинається черговий сезон щонедільних безкоштовних благодійних екскурсій. Оплата за екскурсії — добровільна. Частину коштів гіди передаватимуть на потреби ЗСУ чи благодійність.

Про це інформує Івано-Франківська ОДА.

Перша екскурсія відбудеться 12 травня о 12.00. Франківців та гостей міста запрошують на мандрівку “Від сонячного Станіславова до теплого Івано-Франківська”, яку проведе Наталя Гугіль. Збір групи біля Туристично-інформаційного центру Івано-Франківська (Ратуша).

Пам'ять українського державного та військового діяча увічнили на фасаді будівлі на однойменній вулиці Вітовського, 5.

Дмитро Вітовський був видатною постаттю для нашої держави. Доля сотника Легіону Українських січових стрільців, полковника Української галицької армії, керівника Листопадового чину, військового міністром ЗУНР, на жаль, склалась досить трагічно: він розбився на літаку.

На відкритті були присутні військовослужбовці 102 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ, яка носить ім'я полковника Дмитра Вітовського.

У Франківську в Палаці Потоцьких відкрили цифровий інтерактивний музей “Місто і зброя”. І провели першу екскурсію, пише КУРС.

Музей знаходиться в так званому корпусі Ж, де за радянського часу був офіцерський клуб гарнізонного воєнного госпіталю.

Увечері 7 травня в Івано-Франківську зібралися понад 40 людей, щоб покласти квіти до готелю "Дністер" з нагоди його 110-річчя. Таким чином містяни висловили протест проти заскління колонади історичної будівлі та парковки, розташованої поруч, передає кореспондент Суспільного з місця події.

6 травня у Коломиї відзначили 160 років з дня народження Кирила Трильовського - українського громадсько-політичного діяча, письменника, публіциста, засновника й організатора січового руху Галичині.

Багато років свого життя він прожив у Коломиї, тут був обраний депутатом до Австро-Угорського парламенту, тут невтомно працював над розвитком спортивно-пожежно-руханкового товариства «Січ».

З нагоди 160-річного ювілею видатного коломиянина, адвоката, громадсько-політичного діяча, засновника товариства «Січ» доктора Кирила Трильовського в Коломиї 8 травня відбудуться ювілейні урочистості:

13.00 – панахида на могилі Кирила Трильовського на цвинтарі «Монастирок» (вул. Карпатська)

14.00 – в парку ім. К. Трильовського (при несприятливій погоді – в Музеї історії міста Коломиї)

До наших днів дійшло чимало світлин, виконаних станиславівськими фотографами. Обличчя мешканців міста, які дивляться на нас із далекого минулого, вражають і заворожують.

Фотографи працювали не тільки в ательє, але при потребі могли виїхати в помешкання замовника чи на природу. Майстри фотографії дуже турбувалися про якість своїх робіт, адже на кожній фотографії ставився логотип ательє, пише “Західний кур’єр” з посиланням на сторінку Івано-Франківського краєзнавчого музею.

«Місто-зірку» –гармонійне, компактне і невразливе до військових дій споруджували за стандартами і нормами французької будівельної школи.

Цікаву інформацію про Станиславівську фортецю напередодні Дня міста оприлюднили на сторінці Фортечна галерея “Бастіон”, пише “Західний кур’єр”.

Сьогодні Івано-Франківськ відзначає 362-у річницю отримання статусу міста. Власне містом тодішній Станіславів, а тепер Івано-Франківськ, став вважатись з моменту отримання Магдебурзького права. А його символом вже понад три століття є ратуша.

Для прикарпатських газовиків міська ратуша також є знаковою будівлею, пише “Західний кур’єр” з посиланням на сторінку Івано-Франківської філії Газмережі.

В Івано-Франківську на території палацу Потоцьких презентували 40 давніх поштівок із колекції краєзнавця і колекціонера Зеновія Жеребецького. Експозицію "Історія нашого міста" приурочили до дня міста, який відзначатимуть 7 травня.

Про це Суспільному розповів заступник директора комунального підприємства "Простір інноваційних креацій "Палац" Михайло Дейнега.

Новий музей “Місто і зброя” відкриють у Франківську до Дня міста. В програмі святкувань зазначено, що відкриття відбудеться 8 травня о 15.00 в Палаці Потоцьких, пише КУРС.

Яким буде музей “Місто і зброя” у франківському Палаці Потоцьких, postimpreza розповів директор КП Простір інноваційних креацій “Палац” Володимир Гайдар. Музей облаштували в одному з приміщень корпусу “Ж”.

В Івано-Франківську відкриють анотаційну дошку видатному українцю Дмитру Вітовському.

Про це повідомляє міський голова Руслан Марцінків, передає Фіртка.

Побут в’язнів карно-слідчої тюрми у міжвоєнному Станиславові був доволі примітивним, проте в’язничне начальство намагалося слідкувати за їхньою гігієною.

Коли новий в’язень потрапляв до тюрми, його власний одяг забирали. Натомість видавали в’язничний однострій, а крім того, нового в’язня коротко стригли. Тогочасним складським начальником у в’язниці був старий, вислужений австрійський вахмістр, якого в’язні прозвали паном Гнилизною, пише Західний кур’єр. 

У давній станиславівській пресі неодноразово згадувалося, що у міському парку можна було зустріти вельми цікавих персонажів.

Газета «Кур’єр станиславівський» за липень 1904 року пропонує познайомитися ще з кількома міськими типами, які час від часу прогулювалися парковими алеями, пише Західний кур’єр:

В урочищі Полумистий, що у Микуличині, працівники комунального підприємства “Пам’ять” ексгумували останки 23-річного воїна Української повстанської армії Михайла Гнатюка з боївки “Шугая”. Він загинув у бою з енкаведистами у 1946 році.

Нову могилу облаштують неподалік місця, де знайшли останки бійця, — на подвір’ї храму Вознесіння Господнього, повідомляє Суспільне.

Для сучасних іванофранківців Великдень – це нагода зібратися за святковим столом у колі родини. Сто років тому галичани вважали, що на Великдень можна ще й дізнатися про своє майбутнє на наступний рік.

Важливим ритуалом було випікання пасок. Якщо у господині гарно підійшло тісто, то вважалося, що весь наступний рік у хаті пануватимуть лад і добробут. А якщо тісто не піднялося, це розуміли як застереження про невдалий рік. Погано, якщо паска підгоріла, потріскалася чи вийшла кривою – рік до наступного Великодня буде важким. Щоб із паскою все було гаразд, під час її випікання в хаті не можна було шуміти, бігати і, боронь боже, сваритися і кричати.

Як виглядав передсвятковий Станиславів сто років тому? Майже так, як і сучасне місто: переповнені крамниці й ринки, суєта і помітне підвищення цін.

Мешканці нашого краю на зламі ХІХ і ХХ ст. дотримувалися багатьох великодніх прикмет і традицій. Деякі можуть дуже здивувати сучасних франківців.

Особливі ритуали починалися ще у Вербну неділю. Після освячення верби потрібно було обов’язково з’їсти один пухнастий пуп’янок – тоді цілий рік не болітиме горло. У Страсну п’ятницю не можна було розчісуватися. Вважалося, якщо людина чеше волосся в цей день, воно буде посилено випадати. А наступного дня, в суботу, заборонялося комусь щось позичати, бо ця людина вкраде на цілий рік щастя і талан.